винятково важливий

1. n

1) подробиця, деталь; частковість

2) pl докладний (детальний) звіт

3) розм. близький приятель; улюбленець

4) розм. характерна особливість; щось улюблене

2. adj

1) особливий; специфічний

2) винятковий; що заслуговує особливої уваги (на особливу увагу); спеціальний

3) окремий, індивідуальний, приватний

4) докладний, детальний, ґрунтовний

5) старанний, акуратний

6) розбірливий, перебірливий, вибагливий

7) юр. обмежений

* * *

1) частковість, подробиця, деталь

2) pl докладний звіт

3) близький друг, улюбленець

4) характерна риса; щось улюблене

1) особливий; специфічний

2) винятковий, особливий; який заслуговує на особливу увагу

3) індивідуальний, частковий, окремий

4) докладний, детальний, ґрунтовний

5) ретельний, акуратний; (about, over) розбірливий, вибагливий

6) юp. обмежений

1) важливий; серйозний

2) впливовий, ваговитий

* * *

ХАРИЗМА ( від грецьк. χάρισμα - божественний дар) - 1) Термін, застосування якого пов'язане із релігійними проповідями періоду раннього християнства. У першому посланні апостола Павла до коринтян йдеться про "духовні дари", пильнування яких збагачує людину і сприяє "збудуванню Церкви"; особливо ж наголошується на дарі "говорити мовами" і пророкувати; найвища X., за Біблією, це Любов. 2) Термін на позначення особливої, виняткової обдарованості людини, що вирізняє її з-посеред інших впливом на загал завдяки надзвичайним здібностям (геній), силі духа, дарові слова, моральним якостям, відданості ідеї чи ідеалові, що передається іншим не на підставі щонайдосконаліших, раціонально-аналітичних аргументів, а через безпосереднє (емоційне, цілісно духовне, часом пророче, магічне) проникнення до душ, сердець, умів інших людей. На соціально-філософському та соціологічному рівнях термін X. уперше був застосований нім. протестантським теологом і філософом Трьольчем (1865 - 1923) та М. Вебером. Попри певну спільність підходів до X. обох теоретиків (на неї вказував сам Вебер), між ними існує значна відмінність, пов'язана із загальною концептуальною позицією та залученим до аналізу матеріалом. Для Трьольча X. - важливий складник функціювання етичних вчень західного християнства В. ебер застосовує цей термін насамперед у загальносоціологічному сенсі, вирізняючи особливий харизматичний тип панування - поряд із традиційним та формально-раціональним. Як соціолог влади, що наголошував на відмежуванні соціології від цінностей, Вебер розглядав X. безвідносно до змісту, яким наповнював її сам носій X. Безумовний авторитет носія X. - харизматика - базується на силі його індивідуального дару. З огляду на це, Перикл, Солон, Цезар, Наполеон, Будда, Ісус, Магомет постають, на думку Вебера, як уособлення надзвичайної X., незалежно від змістового наповнення та характеру їхніх дій, вчень, думок.